- мурмотіти
- -очу́, -оти́ш, недок., розм.1) перех. і без додатка. Говорити тихо, невиразно. || Стиха співати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мурмотіти
Смотреть что такое "мурмотіти" в других словарях:
мурмотіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
мурмотіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
мурмотіння — я, с., розм. Дія за знач. мурмотіти … Український тлумачний словник
буркати — I аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти. II аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що будити … Український тлумачний словник
мурмотати — очу/, о/чеш, недок., розм. Те саме, що мурмотіти … Український тлумачний словник
помуркотати — очу/, о/чеш і помуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2) перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
помурмотати — очу/, о/чеш і помурмоті/ти, очу/, оти/ш, док., розм. Мурмотати, мурмотіти якийсь час … Український тлумачний словник
промурмотати — очу/, о/чеш і промурмоті/ти, очу/, оти/ш, перех. і неперех., розм. Док. до мурмотати, мурмотіти … Український тлумачний словник
мамрати — мамрам, реш, ре, Пр. Мимрити, мурмотіти під носом, бурчати, гнівливо повільно і тихо говорити … Словник лемківскої говірки
маручати — ручам, чаш, Ол. Мурмотіти, бурмотіти, бубонити під носом … Словник лемківскої говірки
